Дослідження «Повоєнне відновлення економіки України»

Дослідження “Повоєнне відновлення економіки України” підготовлене громадською організацією «Центр прикладних досліджень». Опитування представників українського бізнесу проведене у співпраці з виданням «Економічна правда».

ЗАВАНТАЖИТИ

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

Україна має унікальний ресурсний потенціал із запасами вуглеводнів, залізних, титанових та літієвих руд світового значення. Сільськогосподарські угіддя України дозволяють забезпечувати продовольством 1 млрд населення світу. Географічна близькість до ринків Європи та Азії дозволяє значно збільшити обсяги експорту ресурсів.

Паливні корисні копалини:

• Виявлені запаси палива: 1,1 трлн виявлених кубометрів запасів газу, а також близько 200 млн т нафти і газоконденсату
• Нерозвідані запаси: понад 5 млрд т умовного палива
• Запаси вугілля: 34,4 млрд тонн 
• Загальна сума інвестицій у видобуток палива в Україні може сягати 19,5 млрд доларів США (3,5 млрд – для розробки газових родовищ і будівництва трубопроводів, 14 млрд – для видобутку нафти, 2 млрд – на переробку нафтопродуктів).

Рудні та нерудні корисні копалини

У надрах України виявлено близько 20 тис. родовищ і проявів 117 видів корисних копалин. Загальна оцінка їх вартості $3−8 трлн; за іншими оцінками – $12-15 трлн. 

Сільськогосподарські угіддя

42 млн гектарів землі (70 % земельного фонду країни): 

79% – орні землі та багаторічні насадження 

13% – пасовища 

8% – сіножаті 

25% усіх світових чорноземів (28 млн га / 112 млрд тонн загальною вартістю близько $830 млрд – $1 трлн)

Висока врожайність зернових (у 2018 р. – 70,1 млн тонн; у 2019 р. – 75,1 млн тонн; у 2020 р. – 65,4 млн тонн; у 2021 р. – 84,1 млн тонн)

Лісовий фонд

• 10,4 млн га (16% території України), з яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн га
• 16% лісового фонду – заповідні ліси, які демонструють стійку тенденцію до зростання
• Близько половини українських лісів –  штучного походження
• Запас деревини в лісах – 2,1 млрд куб. м. (середні показники зміни запасу – 35 млн куб. м і збільшуються з кожним роком)
• вартість лісів може індикативно становити від $40 до $100 млрд

Водні ресурси

• Водні об’єкти займають 24,2 тис. кв. км (4,0% від загальної території України)
• Загальні відновні водні ресурси України становлять 175,3 куб. км на рік
• Річкову мережу України складають близько 70 тис. річок загальною довжиною більше 170 тис. км 
• Питома забезпеченість річковим стоком в Україні – близько 1 тис. куб. м на особу в рік.

В Україні діють близько 1100 водосховищ загальним обсягом 55 куб. км

ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

• Великі резерви кваліфікованої робочої сили
• 70% працівників мають середню або вищу освіту (97% населення трудового віку має початкову базову освіту)
• Населення – 41 млн осіб, з яких близько 15 млн осіб працездатного віку, 11 млн – пенсіонери
• На ринку праці в Україні – велика кількість випускників з кваліфікацією в точних і природничих науках
• Робоча сила в Україні одна з найдешевших у Європі (на січень 2022 року середня офіційна заробітна плата в Україні – 14,5 тис. грн або 511 доларів США)
• Висока соціальна мобільність та досвід роботи за кордоном у значної кількості населення

За умови впровадження новітніх розробок у сфери виробництва та розміщення інноваційних підприємств існують всі умови для швидкого зростання продуктивності праці.

ІНФРАСТРУКТУРА

Україна має розвинуту морську, залізничну та автомобільну інфраструктуру, яка дозволяє експортувати значні обсяги сировинної, аграрної та промислової продукції. Географічне розташування України дозволяє їй виступати логістичним хабом між країнами Європи, Азії та Африки. Газові підземні сховища України можуть використовуватися країнами ЄС для забезпечення стабільності газової системи в процесі позбавлення енергетичної залежності від імпорту російських енергоносіїв.

Газотранспортна система

• Одна з найрозвиненіших і всеосяжних газотранспортних інфраструктур серед усіх країн світу 
• Компанія АТ “Укртрансгаз” експлуатує 11 ПСГ 
• Загальна активна місткість підземних газових сховищ становить 31 млрд куб. м
• 80% потужностей газосховищ Оператора зосереджено на західному кордоні України
• Україна може додати майже третину до наявних сьогодні майже 100 мільярдів кубометрів газових сховищ у всіх країнах ЄС, разом узятих
• Наявні перспективи переобладнання інфраструктури для доставки водню на ринок ЄС
• Достатні потужності для виробництва близько 10 млрд кубометрів біогазу на рік

Логістична інфраструктура

• Морська портова система

• 18 портів загальною потужністю 313,3 млн. т
• 38 державних підприємств з оборотом близько 10 млрд. грн. на рік 
• 5 тис. галузевих суб’єктів господарювання
• Наявність глибоководних підходів, що дозволяють обслуговувати великотоннажні морські судна 
• Понад 330 тис. кв. м критих складів і більше 2,5 млн кв. м відкритих площадок для зберігання

• Внутрішній водний транспорт

• Три судноплавні річки (Дніпро, Південний Буг, Дунай) та 16 річкових портів і терміналів
• Загальна довжина водних шляхів судноплавних річок складає близько 2200 км
• Потенційна вантажна база портів складає біля 60 млн. т зі зростанням до 80 млн т до 2030 року 
• Загальні інвестиції у відновлення державної річкової інфраструктури України – 112,4 млн євро

• Залізничний транспорт 

• Забезпечення 82% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень 
• Експлуатаційна мережа залізниць – майже 22 тис. км 
• Довжина національної мережі залізничних транзитних коридорів в Україні складає близько 3100 км
• Залізниця України забезпечує роботу із 40 міжнародними залізничними переходами
• Станом на сьогодні триває робота щодо переорієнтації експорту з України через залізничні шляхи до кордону Польщі, Словаччини та Угорщини

• Автомобільний транспорт

• Мережа автомобільних доріг України широка і диверсифікована
• Загальна довжина міжнародних доріг – 9,3 тис. км; регіональних доріг – 8,5 тис. км; національних доріг – 7,2 тис. км
• Автомобільні вантажні перевезення з експортною продукцією здійснюються до Польщі, ФРН, Угорщини, Румунії, Італії та Чехії

ФАКТИЧНІ ЗБИТКИ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

Загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 208 підприємств, 508 медзакладів, 562 дитсадки, 295 мостів, 156 складів, 102 релігійні споруди, 83 адмінбудівлі, 27 нафтобаз та 12 цивільних аеропортів. Загальні втрати економіки України через війну, за підрахунками Київської школи економіки, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.

Збитки:

• Інфраструктура: понад $94,3 млрд або майже 2,8 трлн грн (втрата 6,3 тис. км колій залізниці, пошкодження 23,5 тис. км автодоріг, пошкодження 289 автомобільних та 41 залізничного мостів) 
• Житловий фонд: $31 млрд (зруйновано чи пошкоджено 35,2 млн квадратних метрів)
• Заклади освіти: $1.3 млрд (зруйновано чи пошкоджено майже 1 тис. закладів)
• Нафтобази: $227 млн (зруйновано чи пошкоджено 27 нафтобаз)
• Гірничо-металургійний комплекс: скорочення виробництва сталі, чавуну та прокату на 30-40%
• Аграрний сектор: очікується скорочення врожаю зернових у 2022 році до 56 млн тонн (зменшення на 34% до показника 2021 року)
• Машинобудування: руйнування та пошкодження великих підприємств на півдні та сході (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька області)
• Енергетика:  35 млрд грн (знищена Охтирська ТЕЦ, втрачений контроль над Луганською ТЕС, пошкоджена Запорізька АЕС)
• Малий і середній бізнес: 64-85 млрд доларів (49% підприємств повністю або майже повністю припинили роботу)

ВПЛИВ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА ТРУДОВІ РЕСУРСИ

• На 12 травня загальна кількість біженців з України склала більше 6 млн осіб  (повернулися до України 1,6 млн осіб).
• З 24 лютого 2022 року в Україні було втрачено 4,8 мільйонів (30%) робочих місць.
• Серед 5,23 мільйонів біженців з України, які переїхали до сусідніх країн, приблизно 1,2 мільйона працювали до агресії. Дві третини мають вищий рівень освіти. 49% працювали за висококваліфікованими професіями. Переважна більшість (88%) були працівниками підприємств, а решта 12% були самозайнятими. 
• В результаті широкомасштабних бойових дій роботу могли втратити близько 40% працевлаштованих осіб і Україні
• Згідно соціологічних опитувань, серед 1,6 млн українських біженців, які станом на початок травня повернулися до України, 79% респондентів мали роботу до війни. Серед них 49% впевнені, що після повернення будуть працювати там, де працювали раніше; 28% сподіваються на це, 7% сподіваються знайти іншу роботу, а 16% ще не знають, де будуть працювати.
• Затяжний характер конфлікту призводитиме до наступних хвиль міграції українців за кордон.

СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Відновлення економіки України має відбуватися з урахуванням її унікального економічного потенціалу та на основі наступних ключових імперативів, аби не допустити повторення невдалих історій післявоєнних реконструкцій у таких країнах як Боснія та Герцеговина, Ірак та Афганістан.

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ВІДБУДОВИ:

1. Пріоритет відновлення та розбудови виробничого сектору і сфери послуг. Україна потребує гуманітарної допомоги лише на початковому етапі. Для швидкого відновлення економіки необхідні прямі іноземні інвестиції, гранти та кредити міжнародних організацій для бізнесу. Пріоритет має надаватися якнайповнішому задіянню українських ресурсів. Головна умова – гарантія захисту економічної свободи, лібералізація податкової та митної політики. На перехідний період пріоритет в держзакупівлях має надаватися українським підприємствам. 
2. Відновлення економіки України буде відбуватися паралельно зі структурними реформами в якості кандидата в члени Європейського Союзу, що дозволить підвищити державну інституційну спроможність та сприятиме захищеності прав та інтересів бізнесу.
3. Залучення міжнародної допомоги для відновлення має відбуватися через траст для забезпечення прозорості її використання. Особлива увага на недопущенні корупційних оборудок при використанні допомоги.
4. Збереження військової загрози з боку РФ потребуватиме гарантій безпеки для України з боку країн Заходу, аби не допустити, щоб велика частина ВВП, яку можна використовувати для розвитку, витрачалася на потреби оборони. Внутрішні та іноземні інвестиції мають бути захищені від відчуження та руйнування.
5. Процес відновлення має враховувати географічне розташування та людський потенціал. Найбільш перспективним є розвиток західних та центральних областей України. Кластерний підхід до розбудови економіки може дозволити розвивати точкові центри зростання, спираючись на ресурси окремих територій. Для швидкого зростання окремих галузей необхідне створення індустріальних парків та особливих економічних зон.
6. Застарілість існуючих виробничих фондів в Україні вимагає технологічного оновлення – використання інноваційних технологій та роботизацію нових підприємств, насамперед в машинобудуванні та аграрній галузі.
7. Зняття квот та мит для української продукції на ринках країн Заходу протягом перехідного періоду. 
8. Ресурсний та виробничий потенціал України має бути використаний для заміщення на європейських ринках продукції з Російської Федерації.

ПРІОРИТЕТНІ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У 2022 Р.

ІТ-сектор

• Високий потенціал представлений ІТ-сектором, в якому задіяно 5 тисяч компаній і 285 тисяч фахівців
• Потенціал збільшення кількості кадрів за рахунок близько 7 млн українців, що втратили роботу (серед яких багато кваліфікованих інженерних кадрів з високим рівнем освіти і навичками навчання)
• Україна посідає перше місце серед країн Східної Європи за привабливістю для IT-аутсорсингу та найму програмістів 
• В 2021 році частка ІТ-послуг в експорті всіх послуг становила 37%
• Щороку експорт комп’ютерних послуг з України зростає на 27%
• Передбачається, що в наступні 4 роки ІТ-галузь може згенерувати $37-44 млрд експортної виручки до 2025 р. 
• Попри війну продуктивність фахівців знизилася лише на 10%
• За підсумками першого кварталу 2022 року IT-сектор приніс рекордні 2 млрд доларів експортних надходжень
• Дія.City – унікальний правовий та податковий простір для IT-бізнесу, який передбачає спеціальні умови оподаткування для юридичних осіб – резидентів. Окрім цього, IT-компанії отримають гнучкі умови працевлаштування співробітників та окремий порядок взаємодії з державними контролюючими органами
• За результатами 2021 року українські стартапи залучили венчурні інвестиції на суму 779,6 млн доларів — на 46% більше, ніж у 2020 році. Близько половини угод (47%) припало на Український фонд стартапів (USF)
• У I кварталі 2022 року, попри широкомасштабну російську агресію, підписано 11 венчурних угод на суму 11,5 млн доларів, 3 угоди на ринку приватного капіталу на суму 4 млн доларів, та 8 екзітів на суму 135 млн доларів
• Обороти ринку криптовалюти в Україні – близько 30 млн доларів на добу, близько 1 млн українців мають досвід використання та інвестування віртуальних активів.

Фармацевтична галузь

• 113 фармацевтичних заводів, більшість із них нові та сертифіковані, виробляють медичну сировину та ліки за міжнародним стандартом GMP
• Існує велика кількість кваліфікованих кадрів, вчених хіміків, фармакологів, фармацевтів
• 23 лютого 2022р. в Україні працювало 20,8 тисячі аптек, станом на 6 квітня працює 16,2 тисячі аптек 
• Середньомісячний обсяг продажів лікарських препаратів, медичних виробів, косметики та біоактивних добавок становить близько 3 мільярдів доларів, а в його структурі переважають лікарські препарати (близько 80%). 
• За підсумками І кв. 2022 р. фіксується зростання галузі на рівні 19%
• Галузь цікава як для роботи на зростаючий внутрішній ринок, так і з точки зору великого експортного потенціалу для виходу на міжнародні ринки

Харчова промисловість

• Всього у секторі харчової та переробної промисловості працює близько 18% населення країни 
• 7,5 тис. діючих підприємств з виробництва харчових продуктів; близько 800 – на виробництві напоїв
• Більше 20 галузей, що виробляють готову продукцію і напівфабрикати
• Наявна велика кількість сільськогосподарської продукції, що зберігається на складах – актуалізується питання про її переробку (існуючих потужностей не вистачає) та експорту в якості готової продукції
• З 27,9 мільярда доларів аграрного експорту за 2021 рік на готову харчову промисловість припало 3,8 мільярда доларів
• Завдяки величезній дешевій сировинній базі, найдешевшій у Європі робочій силі та скасуванню квот на ринках ЄС та Північної Америки галузь виробництва продуктів харчування є вкрай перспективною для інвестицій уже зараз

Енергетичний сектор

• Перспективний напрямок – відновлювальна енергетика (ВДЕ)
• Очікується, що у 2030 році частка виробництва електроенергії з відновлюваних джерел становитиме близько 25-30%
• Потенціал щодо накопичення запасів енергоносіїв у вигляді водню (потенційне виробництво може сягати 505 млрд куб. м або 45 млн т) та біогазу.
• Експорт української електроенергії може замістити 17% російського природного газу, що споживається в країнах ЄС

Атомні електростанції – АЕС (4 од.) – забезпечують 51% електроенергії 

Теплоелектростанції – ТЕС (15 од., 2 з них – на окупованій території) – забезпечують 27% електроенергії

Теплоелектроцентралі – ТЕЦ (43 од., 10 з яких – на окупованій території) – забезпечують 9% електроенергії

Гідроелектростанції – ГЕС (8 од.) та Гідроакумулюючі електростанції –  ГАЕС (3 од.) – забезпечують 5% електроенергії

Сонячні електростанції (СЕС) – забезпечують 5% електроенергії

Вітрові електростанції (ВЕС) – забезпечують 2% електроенергії

Біостанції – забезпечують 1% електроенергії

Металургійний комплекс

• Необхідність відновлення зруйнованого житлового фонду,  інфраструктури та промислових підприємств сформує запит на постачання металопродукції
• Забезпечує до 16% загального обсягу реалізованої промислової продукції, п’яту частину товарного експорту й більше 10 млрд дол. експортної виручки держави
• У  металургії задіяно понад 200 тис. робітників (10% від загальної кількості працівників у промисловості)
• Найбільші металургійні виробництва України представлені групою компаній “Метінвест”; комбінатом «АрселорМіттал Кривий Ріг»; електросталеплавильним заводом “Інтерпайп Сталь” тощо
• За 2021 рік в Україні було вироблено 21,10 млн т чавуну; 21,30 млн т сталі; 19,04 млн т прокату (35% експорту було здійснено до ЄС)

Хімічна промисловість

• 250 хімічних заводів, з яких 100 є гігантами (близько 220 тис. співробітників)
• У структурі промислового виробництва ця галузь складає 9-10%
• Частка великих підприємств є суттєвою у виробництві добрив, азотних сполук, пластмас у первинних формах, СМЗ
• Середні підприємства забезпечують виробництво пластмасових виробів, малі – пластмасових та гумових виробів, органічних речовин, ЛКМ, СМЗ

Оборонно-промисловий комплекс

• Серед експортерів озброєння за 2016–2020 роки Україна посідає 12 позицію з часткою у світовому обсязі експорту 0,9%
• З 2017 до 2021 рр. частка приватних підприємств у виконанні оборонного замовлення збільшилася з 23% до 54%
• Україна входить до ТОП-5 країн із повним циклом виробництва ракетно-космічної техніки (за 1991-2021 роки відбулося 169 запусків українських ракет-носіїв)
• Нині близько 40 великих підприємств в Україні працюють над створенням супутників, ракет-носіїв тощо
• Українські інженери на європейське замовлення створювали двигун для ракети-носія «Вега» (2018); брали участь у створенні ракети-носія NASA «Antares» (2020)

РИЗИКИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Ключові ризики та загрози для української економіки включають в себе, передусім, продовження бойових дій на території держави. За таких умов повноцінне економічне відновлення може зіштовхнутися з наступними ризиками і загрозами: 

1. Проблеми з товарами критичного імпорту України: енергетичні ресурси, паливо, добрива, лікарські засоби і медичне обладнання, дефіцитні продовольчі товари. Серед наявних викликів – переорієнтація на нові ринки імпорту, що ускладнюється залежністю України від російських та білоруських енергоносіїв (складали 60% імпорту); від постачань калійних добрив з Білорусі (32% від загального обсягу імпорту). 
2. Логістичні проблеми. Зруйнована транспортна інфраструктура продовжує впливати на експортний потенціал України. У березні цьогорічний експорт впав на 57,9% відносно лютого (до 2,7 млрд дол.). Проблеми включають блокування морських портів, перевантаженість колій залізниці, великі черги автомобільного вантажного транспорту на кордоні. Актуалізується проблема експорту продовольства з України, перекриття транзитного потенціалу її території). 
3. Гуманітарні проблеми: обмеження доступу населення до продуктів харчування, води, медичних послуг та соціального захисту; зростання безробіття; масова внутрішня та зовнішня міграція. З початку бойових дій в Україні офіційно зареєстровано більше 2,8 млн внутрішньо переміщених осіб (неофіційний показник може сягати 8 млн осіб). За песимістичними прогнозами, за умов продовження конфлікту 90% українців можуть опинитися за межею бідності.
4. Проблеми ефективного розподілу коштів та матеріальних ресурсів (ризики зростають в умовах перехідного періоду економічного відновлення). Перед Україною стоять виклики пріоритизації питань економічної відбудови з конкретними стратегічно-орієнтованими цілями, формування прозорих принципів розподілу бюджетних коштів з контролем за їх використанням.

SWOT-АНАЛІЗ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Сильні сторони

1. Величезний потенціал використовуваних, розвіданих та потенційних природних ресурсів 
2. Людський потенціал (високоосвічені кваліфіковані кадри, дешева робоча сила)
3. Географічне розташування, транспортна інфраструктура з широкими експортними можливостями 
4. Розвинена сфера послуг (малий та середній бізнес, зокрема потужний ІТ-сектор)
5. Стабільна фінансова система попри військові дії
6. Збройні сили з унікальним досвідом бойових дій та сучасним озброєнням 
7. Місцеве самоврядування, самоорганізація населення та бізнесу

Слабкі сторони

1. Монополізація економіки, що перешкоджає її доходам, розвитку та модернізації 
2. Роль держави у економіці, корупція (ускладнення процесу залучення інвестицій) 
3. Відсутність прозорості та незалежності судової системи
4. Зношена інфраструктура, відсутність модернізації підприємств 
5. Залежність від критичного імпорту енергоносіїв та калійних добрив з РФ і Білорусі
6. Залежність від світових цін на сировинні продукти (зернові культури, метал, залізну руду) 
7. Слабка інтеграція до економіки ЄС (зокрема, у переробній, машинобудівній та інших галузях)

Можливості

1. Набуття статусу кандидата в члени ЄС 
2. Скасування мит та квот на експортну продукцію, санкції для РФ
3. Залучення в Україну великих міжнародних видобувних компаній
4. Реформа регуляторної та податкової системи, демонополізація економіки
5. Модернізація зруйнованої та застарілої інфраструктури
6. Реформа судової системи зі створенням умов для залучення іноземних інвестицій 
7. Новий геополітичний статус України, регіональне лідерство держави 

Загрози

1. Затяжна війна, через яку зростають збитки і потенційна вартість відновлення
2. Втрата / окупація територій, зокрема регіонів з високою економічною цінністю 
3. Блокування морських портів, через які здійснюється експорт ключової продукції 
4. Відсутність реформ та стимулів від держави для розвитку бізнесу  
5. Зростання показників інфляції, що несе серйозні ризики для громадян 
6. Безробіття, міграція, гуманітарна криза із загрозою колапсу соціальної сфери
7. Підписання мирного договору з РФ на невигідних для України умовах зі збереженням загрози військової ескалації