Українські політичні партії в умовах військового конфлікту приділяють значну увагу національній безпеці та обороні у своїх програмах. Але як стоїть справа із виконанням передвиборних обіцянок?
| Політична партія | Програма 2012 | Реалізація програми | Програма 2014 | Реалізація програми
|
| Партія Регіонів | Забезпечення позаблокового статусу. Формування контрактної армії, скасування призову з 1 січня 2014 року. Забезпечення стабільності за рахунок багатовекторності (стратегічне партнерство з РФ, США, КНР, європейська інтеграція). | Спроби розвивати багатовекторне співробітництво в сфері безпеки та оборони (підтримка Закону «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2013 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» на голосуванні 18 квітня 2013). Підтримка реалізації протягом 2012-2013 років комплексних дій в рамках ініційованої урядом та президентом програми військової реформи (скасування призову на службу, скорочення кількості військовослужбовців, часткова модернізації технічного оснащення збройних сил). | Де факто припинила свою діяльність (заява про неучасть у виборах від 14 вересня 2014). Представники балотувались по списках Опозиційного блоку | Де факто припинила свою діяльність (заява про неучасть у виборах від 14 вересня 2014). Представники балотувались по списках Опозиційного блоку |
| ВО «Батьківщина» | Безпекові питання фактично не розглядаються. Забезпечення збройних сил згадується виключно з соціальних позицій (підвищення військових пенсій, престижності служби). Курс на європейську інтеграцію, який втім доповнюється партнерством з РФ. | Підтримка співпраці у військовій сфері з західними державами-членами НАТО в рамках міжнародних навчань безпеки та оборони (підтримка Закону «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2013 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» на голосуванні 18 квітня 2013). Спроба скасування позаблокового статусу (внесення проекту закону про внесення змін в окремі закони України (відносно курсу України на надбання повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору), здійснене 26 червня 2013. Автор – В.Кириленко). | Посилення співпраці з ЄС у сфері Спільної політики безпеки і оборони. Євроатлантична інтеграція як ключовий елемент без пекової політики. Невідкладне проведення референдуму з цього питання. Популістська теза про необхідність громадського контролю за цим процесом. Припинення дії мінських угод, повернення до Женевського формату переговорів щодо україно-російського конфлікту. Запровадження санкцій проти РФ. | Збирання в 2014 році підписів щодо ініціації Всеукраїнського референдуму стосовно членства в НАТО. Голосування за Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» 23 грудня 2014. Акцент на покращенні інформаційної безпеки в умовах російської гібридної агресії (законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю – наприклад проект % 2133а від 19 червня 2015).
|
| «УДАР Віталія Кличко» | Професіоналізація та модернізація армії. Збільшення видатків на оборону до рівня 2 % ВВП. Окрема увага енергетичній безпеці держави. | Підтримка співпраці у військовій сфері з західними державами-членами НАТО в рамках міжнародних навчань безпеки та оборони (підтримка Закону «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2013 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» на голосуванні 18 квітня 2013). Критика популістських заяв правлячих кіл про скасування призову на військову службу з 2014 року (наприклад – заява В.Чумака про те, що такі дії за відсутності законодавчого забезпечення не мають сенсу). | Увійшли до складу БПП | Увійшли до складу БПП |
| КПУ | Конституційне закріплення нейтрального та позаблокового статусу України. Розробка нової оборонної концепції, переозброєння армії за рахунок вітчизняного ВПК. Інтеграція до євразійських економічних структур. | Послідовний спротив допуску на українську землю військових з країн НАТО (Відмова підтримати Закон «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2013 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» на голосування 18 квітня 2013). Ініціатива проведення референдуму щодо членства України в Митному союзі в 2013 році. | Завершення конфлікту (за словами комуністів – «громадянської війни») шляхом припинення вогню, переговорів, конституційної реформи, децентралізації. Демілітаризація суспільних настроїв. Активна протидія євроатлантичній інтеграції. Відновлення «братських» відносин з РФ, Білорусією, Казахстаном. Ліквідація незаконних збройних формувань (під ними розуміються добровольчі батальйони, ДУК). Соціальні гарантії та забезпечення військовослужбовців. | Оскарження заборони на діяльність комуністичної партії в Україні. Антиукраїнські виступи лідера партії П.Симоненка на міжнародних заходах (наприклад, на міжнародній конференції «Ліві альтернативи поновленню риторики холодної війни, експансії НАТО, політиці мілітаризації та антикомунізму, яка пройшла в м. Будапешт 2 вересня 2016). |
| ВО «Свобода» | Питання зовнішньої та оборонної політики практично не висвітлюються. Опосередковано тематики стосується вимога скасування Харківських угод, акцент на підтримці української мови. | Підтримка співпраці у військовій сфері з західними державами-членами НАТО в рамках міжнародних навчань безпеки та оборони (підтримка Закону «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2013 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» на голосуванні 18 квітня 2013). Радикальна опозиція будь-яким спробам інтеграції з РФ (навіть в економічній сфері – в форматі Митного союзу). | Апелювання до положень будапештського меморандуму з метою поглиблення матеріально-технічної співпраці у військовій сфері з західними партнерами-гарантами (в першу чергу – з США). Створення нової концепції обороноздатності держави, яка має базуватись на професійній армії та масовому народному резерві. Відновлення ядерного статусу України. | Згідно з рішенням ХХХ з’їзду партії (лютий 2015) її робота переведена на внутрішній воєнний стан (обрано заступника голови партії з воєнних питань, створено «Легіон Свободи» – об’єднання всіх членів партії, які брали участь у відбитті російської агресії тощо). Організація масових заходів протесту проти внесення змін в Конституцію стосовно статусу Донбасу 31 серпня 2015 року, які призвели до заворушень та людських жертв. |
| «Україна – Вперед!» | Зовнішньополітична та безпекова проблематика відсутня в передвиборчій програмі. Акцент – на соціальному аспекті безпеки людей, а не держави. | Після поразки на виборах фактично згорнули діяльність. Лідер партії – Н.Королевська – увійшла до владних структур режиму В.Януковича | Увійшла до складу опозиційного блоку | Увійшла до складу опозиційного блоку |
| «Наша Україна» | Приєднання до ЄС та НАТО. Денонсація Харківських та газових угод з РФ. Підтримка української мови. Окрема увага енергетичній безпеці держави. | Після поразки на виборах вступили в період кризи та розколу (Бондарчук-Ющенко), яка загрожувала знищенням політичної сили. Практична діяльність де факто згорнута. | Не приймала участі в виборах | Не приймала участі в виборах |
| Радикальна партія Олега Ляшка | Популістські лозунги, сконцентровані навколо соціальної сфери (зниження пенсійного віку для жінок, підвищення матеріальної допомоги за народження дитини тощо). Безпекова та зовнішньополітична сфери не розглядаються. | Партія не пройшла до Верховної Ради, єдиним депутатом від неї став її лідер О.Ляшко, який виграв вибори в одномандатному окрузі. Втім, він сконцентрувався на одіозній популістській діяльності (епатажні виступи та перформанси). | Положення програми мають популістсько-декларативний характер. Тотальна війна (все для Східного Фронту – мобілізація, підготовка партизанських загонів, оновлення командної ланки збройних сил). Відновлення ядерного статусу України. Сувора відповідальність для прибічників сепаратизму. | Голосування за Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» 23 грудня 2014. Організація масових заходів протесту проти внесення змін в Конституцію стосовно статусу Донбасу 31 серпня 2015 року, які призвели до заворушень та людських жертв. Висування проекту Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року», та поновлення прав України щодо ядерної зброї, здійснене 6 грудня 2016. |
| Народний Фронт | Створена 31 березня 2014 | Створена 31 березня 2014 | Стратегічний курс на євроатлантичну інтеграцію (інструмент для цього – активізація європейської інтеграції). Оновлення ключових державних документів в безпековій площині (Стратегії національної безпеки, Військової доктрини). Підвищення обороноздатності країни за рахунок переозброєння та реформування національних збройних сил. Окрема увага приділена енергетичній безпеці держави. | Голосування за Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» 23 грудня 2014. Висування проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України). Автор – Антон Геращенко. Документ ухвалений за основу 18 жовтня 2016.
|
| Блок Петра Порошенка «Солідарність» | Створена 28 лютого 2014 | Створена 28 лютого 2014 | Основний зовнішньополітичний пріоритет – європейська інтеграція (як історична перспектива повернення до цивілізованої сім’ї народів, інструмент запровадження реформ, відображення настроїв суспільства). Безпекова проблематика майже не згадується (окрім декларацій про необхідність збереження територіальної цілісності). Тематики співпраці з НАТО не порушується, натомість робиться акцент на використання внутрішніх ресурсів для підвищення обороноздатності (розвиток вітчизняного ВПК). | Ініціатива щодо необхідності оборонно-промислового комплексу України (створення нових промислових потужностей, активізація міжнародної співпраці, відновлення важливих програм розробки багатоцільового оперативно-тактичного ракетного комплексу), висунута в рамках Коаліційної угоди Голосування за Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» 23 грудня 2014.
|
| «Самопоміч» | Створена 29 грудня 2012 | Створена 29 грудня 2012 | Відмова від позаблокового статусу (вступ до НАТО) та оновлення Військової доктрини – втім, без жодних практичних рекомендацій та тез. | Голосування за Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» 23 грудня 2014. Моніторинг практичної діяльності влади в підвищенні обороноздатності держави (оцінка та критика темпів побудови фортифікаційних споруд на фронті та вимога всебічної перевірки процесу розбудови «Стіни» вдовж російсько-українського кордону). Діяльність, спрямована на підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та ветеранів (наприклад – підтримка громадської ініціативи щодо прийняття окремого закону, який гарантуватиме державний захист бійців АТО та членів їхніх сімей; закону про реабілітацію тощо). |
| Опозиційний блок | Попри реєстрацію в 2010 сформувалась як політична сила лише в 2014 | Попри реєстрацію в 2010 сформувалась як політична сила лише в 2014 | Збереження позаблокового статусу України. Розвиток вітчизняного ВПК та модернізація збройних сил – як інструмент реанімації української економіки. Деескалація конфлікту на Сході виключно шляхом переговорів з РФ. | Інформаційно-організаційна підтримка Хресного ходу за мир в Україні (літо 2016 року). Критика заяв української влади щодо окремих аспектів російської агресії (заява до СБУ щодо сумнівності достовірності плану «Шатун» та перевірки партії «Народний фронт» з цього приводу). |
| Сильна Україна | Не брала участь внаслідок рішення про саморозпуск від 17 березня 2012. Лідер (С.Тігіпко) приєднався до ПР | Не брала участь внаслідок рішення про саморозпуск від 17 березня 2012. Лідер (С.Тігіпко) приєднався до ПР | Завершення конфлікту шляхом багатосторонніх міжнародних переговорів. Вдосконалення професійних національних збройних сил (ухвалення нової Військової доктрини, реформування структури та принципів фінансування ЗСУ, створення нового мобілізаційного плану з опорою на кадровий резерв правоохоронних органів) | Будь яка активність партії та її лідера в політичній площині практично відсутня |
| Громадянська Позиція | В червні 2012 року увійшла до складу Об’єднаної опозиції на основі ВО «Батьківщина» | В червні 2012 року увійшла до складу Об’єднаної опозиції на основі ВО «Батьківщина» | Активізація співпраці із західними партнерами (США, Великобританія). Відмова від позаблоковості. Вступ до НАТО. Створення трирівневої системи обороноздатності (професійна армія + військовий резерв + система територіальної оборони). Окрема увага енергетичній безпеці. | Розробка власного проекту Концепції національної безпеки України (наприклад, була презентована в Харкові 16 лютого 2017) Підтримка ініційованої активістами блокади окупованих територій Донбасу |
| «ЗАСТУП» | Створена 4 травня 2014 | Створена 4 травня 2014 | Акцент на аграрній проблематиці («з’явитися партія, яка стане на захист інтересів українського хлібороба»). Підкреслюється відданість ідеям однієї державної мови, європейського вибору та територіальної цілісності України. | Волонтерська підтримка поранених бійців АТО. Реалізація програми допомоги переселенцям «Затишна Оселя». |
| Правий Сектор | Створена 22 березня 2014 | Створена 22 березня 2014 | Співпраця з НАТО та іншими структурами міжнародної безпеки – втім, інтеграція не згадується. Відновлення ядерного статусу України. Введення військового стану та активне переслідування сепаратистів. | Формування та підтримка діяльності Добровольчого українського корпусу «Правого сектора», який прославився в боях під Авдіївкою, Пісками, Аеропортом Донецька. Боротьба з радянською символікою (наприклад, демонтаж пам’ятника Леніну в Слов’янську) та проросійськими політичними силами (ПР, КПУ)
|
Виходячи з проведеного аналізу, ми можемо визначити наступні специфічні риси української політичної системи, характерні для всього досліджуваного періоду:
- Розповсюдження та популярність популістських тверджень та пропозицій, які не мають перспектив практичної реалізації та спрямовані виключно на здобуття електоральної підтримки;
- Низький рівень політичної культури (політичні проекти створюються під окремих політиків та вибори,; у разі поразки на останніх дуже часто де факто припиняють свою діяльність);
- Адаптація політичної програми до реалій сьогодення, виходячи з меркантильного бажання зіграти на очікуваннях та вимогах суспільства, не маючи за собою сталої партійної ідеології.
Конфлікт з РФ суттєво вплинув на місце та сутність безпекової проблематики в програмах вітчизняних політичних сил, в тому числі:
- актуалізував безпекову проблему, яка до цього (як це яскраво видно в програмах партій за 2012 рік) значно поступалася в популярності економіко-соціальній галузі;
- популяризував ідею безальтернативності європейського вибору (в тому числі – у форматі співпраці або досягнення членства в НАТО);
- радикалізував суспільство, що в свою чергу призвело до радикалізації партійних програм (в рамках пошуку електоральної підтримки). Ця тенденція яскраво проявляється на прикладі тверджень про необхідність відновлення ядерного статусу нашої держави.
Говорячи про подальші тенденції в цій сфері, можна спрогнозувати, що:
- до вирішення україно-російського конфлікту безпекове питання залишиться одним з ключових в партійній документації;
- курс на поглиблення співпраці з євроатлантичними структурами залишиться незмінним – якщо не у вигляді повноцінної інтеграції, то хоча б в форматі відповідності стандартам НАТО;
- сучасний стан оборонного сектору вимагає продовження активного реформування.